Панас Мирний - Пригода з "Кобзарем"

Боже, яка я рада вискочила від папи! Мені так було на душі весело, що я трохи не танцювала. Мерщій я побігла до хазяйки Христі, нагляділа пиріжки, що подавали до обіду, ухопила їх, скілько змогла, і, наче буря, помчалася з ними у свою хату, а трохи перегодом, як одсилали нас після обіду гуляти, я з тими пиріжками потайно від усіх прокралася знову в кухню.

- Марто! На тобі пиріжків,- тичучи їх під сіряк Марті, замовила я.- Ти зостанешся біля мене… Я прохала папу… він обіцяв,- казала я.

Марта притягла мене до себе, міцно здавила й гаряче-гаряче поцілувала.

Я мерщій вирвалась від неї і чимдуж помчалася своїх на гулянці доганяти.

[1906]