Пехота-2. Збройники - Брест Мартин
На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу Пехота-2. Збройники - Брест Мартин, Брест Мартин . Жанр: О войне. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале litmir.org.
Название: Пехота-2. Збройники
Дата добавления: 1 декабрь 2020
Количество просмотров: 613
Читать онлайн
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних просмотр данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕН! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту readbookfedya@gmail.com для удаления материала
Пехота-2. Збройники читать книгу онлайн
Пехота-2. Збройники - читать бесплатно онлайн , автор
Брест Мартин
Эта книга появилась на свет благодаря ошеломляющему успеху первой части и настоятельным просьбам читателей.
Книга написана от первого лица, ее автор — непосредственный участник описанных событий, уроженец Донецкой области, бывший сержант 41-го отдельного мотопехотного батальона Вооруженных Сил Украины, боец с позывным «Мартин Брест».
Как и в первой части, читатель станет свидетелем того, как служат, воюют, живут военные «зоны АТО/ООС». Автор рассказывает честно, зло, иронично, смешно и откровенно: об атаках и обороне, о технике и военном быте, и всегда — о людях, хороших и разных, воюющих за свою страну. Точный, ясный и образный язык Мартина Бреста прекрасно передает атмосферу на фронтовых позициях, не оставляя никого равнодушным.
Перейти на страницу:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77
М. Круг
Золотые Купола
Ствол казенный предо мной,
Да снаряга разная,
Семь тыщ гривен, Боже ж мой,
Да траншея грязнаяаааа…
По зеленке полоса,
Бэхи газ прибавили.
Я б поспал хоть полчаса,
Лиииишь бы жрать оставили.
Ночью в теплик — ни души,
В поле волки воют,
А над карьеееером осетин
Сау щас накроооооют.
Что же не хватало мне —
Здесь места вакантны,
Айтишник был я по весне,
А летом — стал сержантом.
Припев:
Золотые ордена,
Генералов радуют.
А то не Смерч, а то не Град —
Мины с неба падают.
Золотыыые ордена
Вручат там полковникам.
А нам бы линию держать
На своем опорнике.
DZIDZIO, Оля Цибульська
Чекаю. Цьом
Апасним сєпарським ДРГ посвящаєтся
Ти так давно завис в моїй країні,
Ти так давно зайобуєш мене,
Тобі скажу: «Коли літають міни,
То згодом знов полізе деерге».
Ти кожен день ху@риш по зєльонкє,
Поки наряд мій мокне під дощем,
Але коли я ставлю в лісі «монку»,
У мене в серці знов приємний щем…
Приспів:
Я хочу тобі сказати:
Ти, падло, не будеш спати,
Коли я із АГееСа
Работаю з тєплаком.
Як ти завтикаєш, пташко —
Тебе за@бошу з «дашки»…
Корочє, з мого Донбаса
Тікай — я стріляю!
Цьом!..
Тікай — я стріляю!
Цьомаю, цьомаю!..
Пара-па-пам-пам…
Напевно ти на камуфляж російській
Розкрасив все — і руки і вуста,
І поп@здячив в степ мій український,
Тихенько, як матьорий діверсант…
Напевно, ти шукав мій ВОП на мапі,
І думав, шо зарізати прийшов,
Тепер лежиш з іконкою у лапі
І остиваеш в тому, в чом ішов…
Приспів:
Я хочу тобі сказати:
Ти, падло, не будеш спати,
Коли я із АГееСа
Работаю з тєплаком.
Як ти завтикаєш, пташко —
Тебе за@бошу з «дашки»…
Корочє, з мого Донбаса
Тікай — я стріляю!
Цьом!..
Тікай — я стріляю!
Цьомаю, цьомаю!..
Як сонце зійде — все пропаде,
Ми по посадкє вийдем к тебе.
Фоточку зробим, запостім в фб…
Чи нє?..
Звякнєм у «тапік», ротний прийде,
Скаже «а пістолет в нього є?»
Речитатив:
Може щось і було,
А ми скажем: Зась!..
Знає тільки взводний,
Але не віддасть…
Цьомаю, цьомаю!..
Пара-па-пам-пам,
Пара-па-пам-пам…
Океан Ельзи
На Небі
Там, де для когось тільки хонди за вікном —
На моїй вулиці давно уже броня.
І дух захоплює, немов від висоти,
Бо так живу, немов стріляю я.
Так, немов стріляю я,
Кожну мить, коли зі мною ти.
Приспів:
І я на бехі,
Мила моя, на бехі.
Зоре моя, на бехі,
Відколи в АТО пішов.
І я на бехі,
Сиджу на другий бехі,
Мила, коли з тобою —
Стріляю і знов, і знов.
І добре знаю, як світанок настає,
Коли закінчаться у цинках ОеФЗе.
Бо не бажаю ні хвилини самоти,
І так живу, немов стріляю я.
Так, немов стріляю я,
Кожну мить, коли зі мною ти.
Приспів:
І я на бехі,
Мила моя, на бехі.
Зоре моя, на бехі,
Відколи в АТО пішов.
І я на бехі,
Сиджу на другий бехі,
Мила, коли з тобою —
Стріляю і знов, і знов.
А часом коли я сам не свій,
І в голові дивні думки,
І на душі сумно —
Згадую я нічний приціл,
І все стає, мов навпаки,
Ясним таким…
Приспів:
І я на бехі,
Мила моя, на бехі.
Зоре моя, на бехі,
Відколи в АТО пішов.
І я на бехі,
Сиджу на другий бехі,
Мила, коли з тобою —
Стріляю і знов, і знов.
Стріляю і знов, і знов…
А. Воробьев
Сумасшедшая
Она — сумасшедшая. Но она моя.
Еб@шит до утра. Орёт «Су-ка-я-по-паааал!»
Сумасшедшая. Но она моя.
Еб@шит до утра. Орёт «Это-мля-по-нам!»..
Её смена, как обычно, через три часа,
Запрыгнуть в Та-ла-ланы и в наряд отправиться,
И, рванув затвор, улыбается,
Она живёт, как будто через день — ротация.
Одной гранатой попадает в бэху, и она
Просто любит насыпать и насыпать с утра.
И, почистив ствол, улыбается,
Все злятся на неё — и ей это нравится.
Припев:
Она — сумасшедшая. Но она моя.
Еб@шит до утра. Орёт «Су-ка-я-по-паааал!»
Сумасшедшая. Но она моя.
Еб@шит до утра. Орёт «Вспышка-мля-по-нам!»
Ша-ла-ла-ла… Ша-ла-ла-ла…
Эф-Джи-Эм-сто-сорок-восемь «Javelin» в руках,
Или что нам еще снится в этих влажных снах.
И, взведя «Фагот», улыбается —
Она живёт, как будто в танце разлетается.
Соседи валят ровно так же мощно, и она
Просто любит насыпать и насыпать с утра.
И, взорвав блиндаж, улыбается.
Пехоту любят все — и ей это нравится.
Припев:
Она — сумасшедшая. Но она моя.
Еб@шит до утра. Орёт «Су-ка-я-по-паааал!»
Как сумасшедшая. Но она моя.
Еб@шит до утра. Орёт «Это-мля-по-наааам!»
Ша-ла-ла-ла… Ша-ла-ла-ла…
Перейти на страницу:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77